Вивільнення агресії у дітей: 10 рятівних ігрових вправ

Агресія – це різноманітна руйнівна поведінка, спрямована на інші живі та неживі об’єкти. Зазвичай за агресивною поведінкою людини стоять негативні емоції та незадоволені потреби, і, зокрема, невміння їм давати раду. Відтак розчарування, роздратування чи страх виходять назовні у вигляді агресії. 

Дітям важко давати раду емоціям та накопиченій агресії – вони тільки вчаться розуміти та опановувати свої переживання. Та дорослі можуть і мають допомогти малечі – навчити виходити з цього стану у не деструктивний спосіб, безпечний як для самої дитини, так і для світу навколо. Для цього можна використовувати ігри та вправи, спрямовані на вгамування агресії. 

Матеріал з переліком ігор для вивільнення агресії в дитини опублікували в Міністерстві охорони здоров’я. 

Нижче подаємо 10 ігор на вивільнення агресії у дітей – оберіть ті, які вам з дитиною до вподоби і працюють у вашому випадку ефективніше: 

1. Гра «Видихнути хмару»: Під час цієї гри дитині потрібно уявити, що вона вдихає хмару і видихає її з певним звуком (наприклад, з грозою та блискавкою). На вдиху — розкрити руки, у такий спосіб показуючи розмір хмари, що вдихає дитина. На видиху — створити певний звук і зводити руки, ніби хмара зменшується, аж поки долоні не з’єднаються, як у ляск. Під час гри можна також тупотіти ногами;
2. «Собаки»: спочатку дитина й дорослі, які поруч, можуть «перетворитися» на лагідних песиків, що махають хвостиками. Потім — на злих собак та почати гарчати одне на одного. Наприкінці, заспокоївшись, знову стати добрими песиками;
3. «Докричатися до Місяця»: у цій вправі, за можливості, варто використати голос у повну силу. Уявити, що треба закричати так гучно, щоби почули на Місяці;
4. «Мішок для крику»: це схожа вправа до попередньої, адже тут теж потрібно використовувати голос. За реквізит можна обрати полотняну торбинку, наволочку, стакан чи коробку (щось одне) і кричати в якийсь із предметів усі свої образи (звуки, слова, речення). Закінчивши, потрібно зав’язати чи закрити свій «мішок для крику»;
5. «Подушковий бій»: можна боротися подушками, але зважати на розміри приміщення та інші предмети;
6. «Пружина»: спочатку потрібно присісти та міцно обійняти коліна. Із цієї пози треба швидко вистрибнути якомога вище, як пружина. Повторити кілька разів;
7. «Здути з місця»: дмухати одне на одного, ніби хочете здути когось із місця;
8. «Борці сумо»: можна засунути під одяг подушку і штовхатись, як борці в сумо;
9. «Каляки-маляки»: тут не треба малювати щось конкретне, а просто водити рукою по папері, стиснувши в кулаці олівець чи фломастер. Сам папір можна також порвати на дрібненькі частини й потім скласти з них якийсь колаж;
10. «Гострі пазурі»: можна уявити себе тиграми чи пантерами, які випускають пазурі й захищаються. Заспокоївшись, знову «перетворитися» на людину.

Удавайте із себе тигрів чи пантер, які випускають пазурі і захищаються. Заспокоївшись, «перетворіться» на людину. 

Ви можете вигадувати й свої ігри – головне, щоби дитина «випустила пару» і водночас не нашкодила ні собі, ні навколишнім і стосункам із ними. Так дитина навчиться розуміти, що коли кепський настрій – йому часто можна дати раду.

Більше ігор та порад про те, як можна підтримати психічне здоров’я дитини під час війни можна знайти в брошуріЮНІСЕФ «Ментальне здоров’я дітей під час війни: поради батькам та опікунам».

Матеріал підготовлено в межах впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?»за ініціативою Олени Зеленської.