Щедрий Вечір та свято Маланки

Це - залишок стародавнього, імовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем - цедень преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об'єднались, і тепер маємоЩедрий Вечір, або свято Меланки.

Внаслідок розбіжності, яка існує між Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, українці святкують Новий рік двічі в році: офіційне святкування Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу українців, сьогодні носить назвуСтарого Нового року.

У навечір'я Нового року (тепер - 13 січня) у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік. Як і на Свят-вечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: тут на столі йкутя, іковбаси, йхолодець, ішинка...

Наддніпрянська Україна і Гуцульщина святкують Щедрий Вечір як значне свято різдвяного циклу з добре розвиненою обрядовістю. Галицьке Поділля не святкує, бо Щедрий Вечір у галичан - напередодніВодохреща, тоді як на Наддніпрянщині це -«Голодна кутя», Богоявленне навечір'я.

В Україні на Щедрий Вечірбатько ховається від дітей запирогами- символом щедрості, багатства.Добродій Свирид Галушка з Київщини отак згадує Щедрий вечір:

- Мамо, а де наші тато?- А хіба ж ви мене не бачите, діти?- Не бачимо, тату!- Дай Боже, щоб і на той рік ви так мене не бачили!

Оце так, було, батько скажуть, перехрестяться і запрошують всю сім'ю до столу, до «щедрої куті» —«щоб у достатках і спокої других свят дочекати!»

Тільки посідали за стіл, а під вікном уже йщедрують:

Щедрий вечір, пане господарю,Стережи, Боже, твого товару,Твого товару, всякого статку,Молім Бога за отця, за матку.Добрий вечір!

Що дострав Щедрого Вечора, то вони не скрізь однакові: понад Дніпром печуть пироги з м'ясом і смажать гречанімлинціна свинячому смальці,на півдні України фігурують бублики, ав гуцулів-вареникичи, як вони кажуть, «пироги».

Народні прикмети

Окрім ворожіння, в ніч на Старий Новий рік люди намагалися завбачувати прикмети. Ось деякі з них:

• якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби;
• якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде врожай садовини;
• якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір;
• якщо падає м'який сніг - на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим;
• який перший день у Новому році, то й рік буде такий;
• якщо на Меланії відлига, то чекали теплого літа.