Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 374 комбінованого типу "Ясочка" Харківської міської ради"

 

























Гострі кишкові інфекції, харчові отруєння та їх профілактика

Гострі кишкові інфекції, харчові отруєння та їх профілактика

У літню пору року, коли в теплі шкідливі бактерії розмножуються досить швидко, дуже легко отримати харчове отруєння чи кишкові інфекції, пов'язані із уживанням продуктів харчування та питної води, забруднених збудниками зазначених захворювань. Більшість групових інфекційних захворювань та отруєнь виникають після проведення масових заходів.

Основними причинами спалахів є:

  •  нехтування елементарними правилами особистої гігієни,
  • порушення технологій приготування їжі,
  • зберігання харчових продуктів в антисанітарних умовах, без належного температурного режиму.

Факторами передачі інфекції найчастіше стають готові страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби, які готуються "із запасом", що призводить до накопичення у продуктах збудників інфекційних захворювань та продуктів їх життєдіяльності.

Джерелом кишкових інфекцій є хвора людина. Але головними розповсюджувачами є особи з легким перебігом захворювання і особливо ті, хто по роду своєї діяльності зайнятий в сфері обслуговування населення. А саме - продавці продуктових магазинів, робітники системи громадського харчування, підприємств харчової промисловості, дитячих закладів. Залишаючись на робочому місці, такі співробітники, будучи хворими, здатні забруднювати збудниками все, до чого торкаються їх руки: посуд, харчові продукти, предмети навколишнього середовища.

З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь рекомендовано:

- не вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з простроченими термінами споживання;

- не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб;

- не вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини;

- не готувати страви із запасом; приготовлені страви бажано вживати відразу, зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 годин;

- при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми - обдати окропом;

- не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо);

- для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану;

- перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом; обов'язково мити руки після відвідування туалетів;

- при відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни; дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти;

- для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами;

- вести боротьбу з мухами.

У разі виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Самолікування небезпечне для здоров'я! Неконтрольоване і неправильне застосування антибіотиків та інших антибактеріальних препаратів приводить до того, що в кишечнику знищуються не тільки збудники хвороби, але й корисна

Гострі кишкові інфекції, харчові отруєння та їхня профілактика

Харчові отруєння — це захворювання гострого характеру, що виникають після споживання їжі зараженої певними видами мікроорганізмів, або в якій є мікробні отруйні речовини різного походження.

Серед харчових отруєнь найпоширенішими є харчові токсикоінфекції, які виникають внаслідок споживання їжі, зараженої деякими видами мікробів (сальмонелами, патогенними серотипами кишкової палички, стрептококами та ін.). Характерною ознакою токсикоінфекцій є те, що вони виникають після вживання їжі, у якій міститься велика кількість збудників хвороб.

Найтяжчим із харчових отруєнь бактеріального походження є ботулізм. Недотримання при домашньому консервуванні термінів стерилізації, неякісне миття посуду, овочів та фруктів сприяє розвитку мікробів ботулізму, накопиченню його токсину, який викликає отруєння. Останнім часом почастішали випадки виникнення ботулізму від вживання в’яленої риби домашнього приготування. Інкубаційний період при ботулізмі триває від 6-8 годин до кількох днів. Ранніми ознаками захворювання є розширення зіниць, опущення повік, двоїння в очах, відсутність реакції на світло. При цих симптомах необхідно негайно звертатися за медичною допомогою.

Щоб запобігти виникненню харчових отруєнь мікробного походження дотримуйтесь таких правил:

· не купуйте м’ясо, якщо відсутнє клеймо про ветеринарно-санітарний огляд його;

· захищайте харчові продукти від забруднення, користуйтесь чистим посудом, доброякісною водою, дотримуйтесь правил особистої та виробничої гігієни;

· не вживайте сирого молока;

· качині та гусячі яйця використовуйте тільки для випікання хлібних виробів;

· суворо дотримуйтесь технології приготування, термінів теплової обробки страв із м’яса та риби, термінів зберігання та реалізації продуктів, які швидко псуються;

· старанно мийте овочі, посуд для приготування в домашніх умовах консервів і суворо дотримуйтесь термінів їх стерилізації;

· не допускайте змішування свіжоприготованої страви із її залишками попереднього дня;

· не захоплюйтесь приготуванням м’ясних і рибних копченостей в домашніх умовах;

· усі продукти, що швидко псуються, зберігайте лише на холоді, слідкуючи за тим, щоб готові для вживання страви не торкалися при цьому сирих м’яса та риби.

· перед вживанням, особливо дітьми, сирих овочів та фруктів, обдавайте їх окропом.

· і останнє, найпростіше, але не менш значиме: завжди перед вживанням їжі старанно мийте руки з милом і привчайте до цього дітей.

Не допустити виникнення харчових отруєнь легше, ніж їх лікувати. Але, якщо у Вас чи членів Вашої родини після прийому їжі все ж таки з’явилися перші ознаки харчового отруєння — це підвищення температури тіла, озноб, головний біль, блювання, біль у животі, пронос та інше, не займайтеся самолікуванням, негайно звертайтеся за медичною допомогою. Велику допомогу в діагностиці захворювання медичним працівникам надає термінове дослідження залишків продуктів харчування, які можливо стали причиною отруєння. Тому, прохаємо залишки страв не викидати, а залишати для лабораторних досліджень в міськсанепідстанції. Цим Ви допоможете медичним працівникам швидко поставити діагноз і призначити відповідне та вчасне лікування.

Запам’ятайте, яким би легким не було харчове отруєння, для організму воно не проходить безслідно.

Профілактика гострих кишкових інфекцій у дітей

Гострі кишкові інфекції спостерігались у людей з давніх часів.

Щорічно в Україні реєструється біля 54000 діарейних захворювань, біля 30 смертей, більшість з яких етіологічно залишається не розшифрованими через труднощі з оснащенням лабораторій. Найчастішими збудниками гострих кишкових інфекцій у дітей є віруси.

Гострі кишкові інфекції – це група інфекційних захворювань, які характеризуються фекально-оральним шляхом передачі та переважним ураженням шлунково-кишкового тракту.

Провідними симптомами гострих кишкових інфекцій є діарея (рідкий або водянистий стул як найменше 3 рази за 24-годинний період) та блювота. Кишкові інфекції ведуть до зневоднення та електролітних порушень, які можуть загрожувати життю дитини.

Серед інфекційних захворювань у дітей гострі кишкові інфекції займають одне із перших місць.

Дані епідеміологічного нагляду вказують на те, що 35-40%, а в окремі місяці до 70% всіх випадків важких діарей у дітей до 5 років в Україні викликані ротавірусною інфекцією.

Джерелом хвороби є хворі або носії. При кишкових інфекціях збудник виділяється у зовнішнє середовище з фекаліями інфікованих осіб. Передача відбувається фекально-оральним шляхом як під час прямого контакту, та при контакті з іншими поверхнями та предметами, що могли бути забруднені фекаліями (підлоги, меблі, одяг, іграшки, тощо). Інші шляхи передачі, такі як забруднені їжа та вода, а також повітряно-крапельний шлях цілком не виключаються.

У розповсюдженні кишкових інфекцій велику ролі відіграють мухи. Вони сідають на фекалії хворого, потім перелітають на їжу, посуд та заражають їх.

Гострі кишкові інфекції викликані бактеріями (шигели, сальмонели, кишечна паличка), вібріонами (холерний вібріон) поширюються переважно під час літніх місяців, а рота вірусна інфекція під час холодних місяців. В Україні пік захворюваності перепадає на зимовий період з грудня по травень. Причина такої сезонної моделі – невідома.

Найбільш вразливими до інфікування гострими кишковими інфекціями є діти. Бо у них ще немає гігієнічних навиків, вони легко забруднюють руки, любий предмет тягнуть до рота.

Руки як у хворої, так і здорової людини відіграють важливу роль у передачі кишкових інфекцій. От чому ці інфекції називають хворобами «брудних рук».

Гострі кишкові інфекції починаються гостро, через 1-5 днів від моменту інфікування. Хвороба починається підвищенням температури тіла до 38-40 С, симптомами інфекційного токсикозу, можливо порушення свідомості, судоми, блювота та рідкий стілець. В випорожненнях можуть бути домішки слизу, крові, різного гною.

У дітей можуть бути переймоподібні болі в животі, на які маленькі діти реагують плачем.

Лікування хворих кишковими інфекціями повинно проводитись по вказівці лікаря.

При появі перших ознаках діарейного захворювання у дитини слід негайно звернутися до лікаря.

До приходу лікаря батькам дитини у якої є прояви кишкової інфекції (блювота, діарея) слід поїти розчинами які містять сіль – Регідрон, Хумана-електроліт (розвести кип’яченою водою згідно інструкції). Після кожного рідкого випорожнення необхідно випити дітям до 2-х років 50-100 мл рідини, дітям від 2-х до 10 років 100-200 мл рідини. Розчин застосовується в режимі випоювання малими порціями для запобігання блювоті: дітям до 2-х років слід пропанувати чайну ложку розчину кожні 1-2 хвилини, дітям більш старшого віку часто пити безпосередньо з чашки. Порошки для приготування розчинів для пероральної регідратації мають бути в домашній аптеці.

Також потрібно контролювати температуру тіла дитини.

Продовжувати вигодовування дитини: немовлятам необхідно давати їхню звичайну дозу молока або молочної суміші якнайменше кожні 3 години, якщо можливо у чашці, якщо дитині не менше 6 місяців або якщо вона вже приймає м’яку їжу – слід давати каші, овочі та іншу їжу на додаток до молока; старшим дітям доцільним є обмеження продуктів які спричиняють надмірне осмотичне навантаження на кишечник (морозиво, цукерки, тістечка, концентровані м’ясні бульйони). Рекомендовано продукти які містять ніжну клітковину, яка здатна обволочувати слизову, захищаючі її (печені яблука, банани). Їжа повинна бути добре кулінарно обробленою, розім’ятою або перетертою для полегшення травлення.

Батькам дитини у якої є прояви кишкової інфекції (блювота, діарея) не слід самовільно призначати антибіотики, використовувати протиблювотні та протидіарейні засоби.

В профілактиці діарей у дітей важливим є грудне вигодовування, користування безпечною водою, дотримання санітарних норм при приготуванні та прийомі їжі, миття рук після відвідування туалету чи догляду за дитиною. Продукти харчування слід купувати в магазинах, а не у випадкових продавців та на «стихійних» ринках.